Використання дидактичних ігор-вправ з дітьми з ООП

Використання дидактичних ігор-вправ з дитиною з ООП на уроках у початковій школі НУШ

Дидактичні ігри-вправи є потужним інструментом у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами (ООП) у початковій школі. Вони допомагають адаптувати навчальний процес до можливостей дитини, роблять його цікавим і доступним, сприяють розвитку пізнавальної, соціальної та емоційної сфер.

1. Значення дидактичних ігор у роботі з дітьми з ООП

• Мотивація до навчання: гра підвищує зацікавленість дитини у виконанні завдань.
• Доступність матеріалу: ігри дозволяють пояснити складний матеріал у простій і зрозумілій формі.
• Розвиток когнітивних навичок: пам'яті, уваги, мислення, мовлення.
• Соціалізація: гра сприяє взаємодії дитини з іншими учнями, розвитку комунікативних навичок.
• Емоційна підтримка: ігровий формат знижує стрес і тривожність, підвищує впевненість у собі.

2. Види дидактичних ігор-вправ

• Ігри на розвиток мовлення та комунікації:

  • «Знайди пару»: учні шукають картинки або слова, які відповідають одне одному.
  • «Склади речення»: складання речень із заданих слів, зображень або піктограм.
  • «Емоційні історії»: учні озвучують персонажів, виражаючи різні емоції.

• Ігри для розвитку математичних навичок:

  • «Магічні кубики»: розв’язування прикладів із використанням кубиків із числами.
  • «Рахуємо разом»: групові ігри на додавання та віднімання за допомогою карток чи іграшок.
  • «Відгадай число»: загадки, які стимулюють розвиток логіки.

• Рухливі ігри для сенсомоторного розвитку:

  • «Кольоровий лабіринт»: діти прокладають шлях за допомогою фішок, орієнтуючись на кольори чи інструкції.
  • «Повтори рух»: розвиток координації через ігри, де дитина повторює рухи за вчителем чи однолітками.

• Ігри для розвитку уваги та пам’яті:

  • «Що змінилося?»: діти запам’ятовують предмети, а потім вгадують, що зникло або змінилося.
  • «Послідовність»: складання історій або подій у правильній послідовності.

3. Особливості організації дидактичних ігор з дітьми з ООП

• Індивідуальний підхід:
  • Врахування рівня розвитку дитини, її можливостей та інтересів.
  • Надання додаткового часу для виконання завдань.
• Адаптація матеріалів:
  • Використання піктограм, картинок, жестів для підтримки розуміння.
  • Спрощення інструкцій і поділ завдань на етапи.
• Поступове ускладнення завдань:
  • Початок із простих завдань із поступовим переходом до складніших.
• Робота в парах і групах:
  • Формування груп, де дитина з ООП отримує підтримку від однолітків.
  • Вправи на співпрацю, де кожен учасник виконує свою роль.

4. Приклади ігор для різних навчальних предметів

• Українська мова:
  • «Вибери слово»: учні вибирають картки зі словами, які відповідають темі уроку.
  • «Склади казку»: спільне створення історії з використанням заданих картинок.
• Математика:
  • «Математичний квест»: розв’язання завдань для переходу до наступного рівня.
  • «Сортування»: класифікація предметів за розміром, кольором, формою.
• Природознавство:
  • «Знайди тварину»: ігри з картками тварин і їхніх характеристик.
  • «Екологічна мозаїка»: складання тематичних пазлів.
• Фізична культура:
  • «Смуга перешкод»: виконання рухливих завдань на розвиток координації.
  • «Збери команду»: виконання командних завдань у форматі гри.

5. Результати використання дидактичних ігор

• Покращення засвоєння навчального матеріалу.
• Підвищення рівня соціальної активності та взаємодії з однолітками.
• Формування стійкого інтересу до навчання.
• Зниження рівня тривожності та стресу під час уроків.

Дидактичні ігри-вправи є ефективним методом навчання дітей з ООП у початковій школі НУШ. Вони сприяють не лише кращому засвоєнню матеріалу, але й розвитку особистісних якостей, соціальних і когнітивних навичок, необхідних для успішної інтеграції дитини в колектив і суспільство. 

Організація інклюзивного навчання в початковій школі НУШ

 

Соціальна інтеграція та розвиток ключових компетентностей

Соціальна інтеграція дітей з особливими освітніми потребами (ООП) є важливим завданням інклюзивного навчання. Вона передбачає активне залучення дітей до шкільного життя, формування у них ключових компетентностей та сприяння гармонійному співіснуванню з іншими учнями.

1. Формування толерантного ставлення в учнівському колективі до дітей з ООП

• Проведення просвітницької роботи:
  • Організація класних годин, бесід, тематичних уроків, присвячених розумінню особливостей різних людей, емпатії та взаємоповаги.
  • Використання художньої літератури, фільмів і мультфільмів, які показують цінність різноманітності та важливість підтримки.
• Залучення учнів до інклюзивних проєктів:
  • Проведення заходів, де всі діти працюють разом: конкурси, вистави, спортивні ігри.
  • Створення «пар клубів», де діти допомагають один одному у навчанні та виконанні завдань.
• Роль педагога в моделюванні толерантного середовища:
  • Учитель своїм прикладом показує повагу до кожного учня, підтримує позитивний настрій у класі.
  • Сприяє активному залученню дітей з ООП до шкільного життя.

2. Розвиток комунікативних, соціальних та емоційних навичок у дітей

• Розвиток комунікативних навичок:
  • Використання інтерактивних методів, таких як рольові ігри, дискусії, вправи на розвиток мови.
  • Використання невербальних засобів комунікації: малювання, музика, танці для дітей, які мають труднощі з мовленням.
  • Навчання роботи в парах і групах, що стимулює дітей до взаємодії.
• Розвиток соціальних навичок:
  • Проведення групових завдань, що вчать дітей співпрацювати, підтримувати одне одного, ділитися обов’язками.
  • Формування у дітей відповідальності за спільний результат і навичок вирішення конфліктів.
• Розвиток емоційного інтелекту:
  • Заняття, спрямовані на розпізнавання та управління емоціями (вправи на опис почуттів, обговорення ситуацій).
  • Використання казкотерапії, арттерапії, музикотерапії для розвитку емоційної стійкості.
  • Створення "емоційного щоденника", в якому діти фіксують свої почуття і події дня.

3. Співпраця з батьками щодо створення комфортного середовища

• Просвітницька робота з батьками:
  • Організація семінарів, консультацій, тренінгів, спрямованих на роз’яснення принципів інклюзивної освіти.
  • Обговорення методів підтримки дітей з ООП удома, з урахуванням їхніх індивідуальних потреб.
• Залучення батьків до шкільного життя:
  • Проведення спільних заходів (свята, екскурсії), де батьки та діти можуть взаємодіяти у невимушеній обстановці.
  • Формування груп підтримки, у яких батьки діляться досвідом та отримують допомогу від інших сімей.
• Регулярний зворотний зв’язок:
  • Налагодження комунікації між педагогами і батьками через зустрічі, електронні листування чи месенджери.
  • Обговорення прогресу дитини, складнощів, що виникають, та спільне планування подальших дій.

4. Результати соціальної інтеграції та розвитку компетентностей

• Для дітей з ООП:
  • Розширення кола спілкування, покращення адаптації до шкільного життя.
  • Формування ключових компетентностей, таких як комунікація, співпраця, емоційна стійкість.
  • Зростання впевненості у власних силах та самостійності.
• Для інших учнів:
  • Розвиток толерантності, емпатії, розуміння різноманітності людських можливостей.
  • Формування соціальної відповідальності та готовності допомагати іншим.

Соціальна інтеграція та розвиток ключових компетентностей у дітей з ООП сприяють не лише успішному навчанню, але й формуванню повноцінних членів суспільства. Спільна робота педагогів, батьків та учнівського колективу є ключем до досягнення цієї мети.

Організація інклюзивного навчання в початковій школі НУШ

Індивідуальний підхід до дітей з ООП

Індивідуальний підхід до дітей з особливими освітніми потребами (ООП) є основою інклюзивного навчання. Він дозволяє адаптувати освітній процес до можливостей і потреб кожної дитини, забезпечуючи її всебічний розвиток.

1. Розробка індивідуальних програм розвитку (ІПР)

ІПР — це документ, який визначає цілі, завдання, методи і засоби навчання дитини з ООП.

• Значення ІПР:
  • Забезпечує планування навчального процесу відповідно до можливостей і потреб учня.
  • Сприяє розвитку як навчальних, так і соціальних навичок дитини.
• Етапи створення ІПР:
  1. Оцінка потреб дитини: здійснюється командою фахівців на основі висновків інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) і спостережень педагогів.
  2. Формулювання цілей: визначення реалістичних короткострокових і довгострокових завдань.
  3. Планування заходів: підбір адаптованих навчальних матеріалів, вибір методів та форм роботи.
  4. Моніторинг та коригування: періодична оцінка прогресу дитини та внесення змін до програми за потреби.
• Компоненти ІПР:
  • Загальна характеристика дитини.
  • Навчальні цілі та завдання.
  • Методи і засоби навчання.
  • Перелік необхідної підтримки (асистент вчителя, спеціальне обладнання).

2. Співпраця з командою психолого-педагогічного супроводу

Ефективна робота з дитиною з ООП неможлива без злагодженої взаємодії фахівців і батьків.

• Основні учасники команди:
  • Учитель: організовує навчальний процес і адаптує навчальні матеріали.
  • Асистент учителя: забезпечує додаткову підтримку дитини під час занять, допомагає у виконанні завдань.
  • Логопед: працює над розвитком мовлення, корекцією мовленнєвих порушень.
  • Психолог: допомагає дитині в подоланні емоційних бар’єрів, розвиває соціальні навички.
  • Батьки: забезпечують домашню підтримку та співпрацюють з педагогами для досягнення цілей ІПР.
• Форми співпраці:
  • Регулярні зустрічі для обговорення прогресу дитини.
  • Підготовка спільних рекомендацій щодо роботи з дитиною вдома та в школі.
  • Проведення тренінгів для педагогів і батьків.

3. Використання диференційованих і інтерактивних методів навчання

Методи навчання для дітей з ООП мають бути адаптованими до їхніх можливостей і враховувати індивідуальні особливості:

• Диференційовані методи:
  • За рівнем складності: розробка завдань різної складності для дітей з різним рівнем підготовки.
  • За формою подання матеріалу: використання текстів, зображень, аудіо- та відеоматеріалів для покращення сприйняття.
  • За темпом навчання: врахування темпу роботи дитини, надання додаткового часу для виконання завдань.
• Інтерактивні методи:
  • Групові ігри та завдання, що сприяють соціалізації дитини.
  • Мультимедійні презентації, навчальні програми та мобільні додатки.
  • Розвивальні ігри, які поєднують навчання і гру (наприклад, ігри на розвиток уваги, логіки та пам’яті).

4. Результати впровадження індивідуального підходу

• Зростання академічних результатів учня.
• Покращення комунікативних і соціальних навичок.
• Формування почуття успішності та самостійності у дитини.
• Зниження рівня тривожності та емоційного напруження.

Індивідуальний підхід до дітей з ООП забезпечує реалізацію їхнього потенціалу, сприяє їхній інтеграції в освітнє середовище та суспільство, що є основним завданням інклюзивної освіти.

Організація інклюзивного навчання в початковій школі НУШ

 2. Організація навчального середовища для дітей з ООП

Організація навчального середовища для дітей з особливими освітніми потребами (ООП) є основою для ефективного навчального процесу. Вона спрямована на створення умов, які враховують індивідуальні особливості учнів та забезпечують їхню максимальну інтеграцію у шкільний колектив.

1. Принципи організації навчального середовища

• Доступність: середовище повинно бути фізично, інформаційно, соціально доступним для всіх учнів.
• Безпека: гарантування фізичної та емоційної безпеки дитини.
• Інклюзивність: середовище має сприяти соціальній інтеграції дитини в класному колективі.
• Індивідуалізація: адаптація середовища до специфічних потреб кожного учня.

2. Фізична доступність середовища

• Адаптація приміщень:
  • Широкі дверні прорізи, пандуси, ліфти для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату.
  • Організація класних меблів із врахуванням росту та потреб учня (регульовані парти, стільці).
• Зонування простору:
  • Навчальна зона: парти, дошка, мультимедійне обладнання.
  • Індивідуальна зона: місце для індивідуальної роботи або релаксації.
  • Сенсорна зона: м'які килимки, подушки, іграшки для зняття стресу.

3. Інформаційна доступність

• Використання візуальних матеріалів:
  • Таблиці, плакати, піктограми для пояснення правил чи навчального матеріалу.
  • Візуальний розклад, який допомагає дітям із РАС та затримкою розвитку орієнтуватися в послідовності завдань.
• Технічне обладнання:
  • Інтерактивні дошки, планшети, підсилювачі звуку для дітей із порушеннями слуху.
  • Програмне забезпечення для дітей із порушеннями зору.

4. Соціальна адаптація через середовище

• Толерантна атмосфера: організація занять, які сприяють розвитку емпатії та підтримки серед учнів.
• Ігрові куточки: місця, де діти можуть взаємодіяти через гру, що сприяє соціалізації.
• Групові активності: використання парної та групової роботи для інтеграції дитини з ООП у колектив.

5. Використання сучасних методів навчання

• Інтерактивні методи: мультимедійні презентації, відеоуроки, навчальні ігри.
• Адаптовані матеріали: зошити з великими літерами, книги з тактильними елементами.
• Гнучкий розклад: можливість включати додаткові перерви чи коротші уроки для дітей, які потребують більше часу для відпочинку.

6. Роль педагога та асистента вчителя

• Організація навчального процесу: забезпечення відповідності завдань рівню розвитку дитини.
• Підтримка дитини: асистент допомагає учню адаптуватися до класу, працює над розвитком самостійності.
• Формування позитивного середовища: забезпечення взаєморозуміння між учнями та створення умов для співпраці.

Ефективна організація навчального середовища для дітей з ООП дозволяє враховувати індивідуальні потреби кожного учня, забезпечує комфортні умови для навчання та сприяє їхній соціалізації й розвитку. Це важливий компонент успішної реалізації інклюзивної освіти в рамках Нової української школи.

Організація інклюзивного навчання в початковій школі НУШ

 

Організація інклюзивного навчання в початковій школі НУШ

1. Нормативно-правове забезпечення інклюзивного навчання

   • Законодавча база інклюзивної освіти в Україні: Закон України «Про освіту», Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю.
   • Основні положення Концепції НУШ щодо навчання дітей з особливими освітніми потребами (ООП).
   • Порядок організації інклюзивного навчання в початковій школі.

1. Нормативно-правове забезпечення інклюзивного навчання

1.1 Законодавча база інклюзивної освіти в Україні
Організація інклюзивного навчання у початковій школі регулюється рядом нормативно-правових актів, що визначають права дітей з особливими освітніми потребами (ООП) на здобуття освіти:

• Закон України «Про освіту» (2017): гарантує право на доступну і якісну освіту для всіх дітей незалежно від їхніх можливостей, забезпечує рівний доступ до інклюзивного навчання.
• Закон України «Про загальну середню освіту»: регулює порядок створення інклюзивного класу та особливості його функціонування.
• Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю: закріплює принципи забезпечення інклюзії, рівності можливостей та поваги до гідності дітей з ООП.

1.2 Основні положення Концепції НУШ щодо інклюзії
Концепція Нової української школи (НУШ) передбачає:

• Особистісно орієнтований підхід до кожного учня, врахування його індивідуальних особливостей та потреб.
• Компетентнісну основу навчання, яка сприяє розвитку не лише знань, а й умінь, навичок та життєво важливих компетенцій.
• Толерантність та інклюзивність: створення комфортного і доступного середовища для всіх дітей, включаючи тих, хто має особливі потреби.

1.3 Порядок організації інклюзивного навчання у школі

• Формування інклюзивного класу: на основі заяви батьків дитини з ООП та висновку інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ).
• Розробка індивідуальної програми розвитку (ІПР): документ створюється командою психолого-педагогічного супроводу (вчитель, асистент, логопед, психолог) і визначає освітню траєкторію дитини.
• Залучення асистента вчителя: асистент допомагає адаптувати навчальний процес під потреби дитини з ООП, сприяє її соціалізації та інтеграції в класний колектив.
• Моніторинг прогресу: регулярна оцінка результатів навчання та розвитку дитини, внесення змін до ІПР за необхідності.

1.4 Гарантії та підтримка з боку держави

• Фінансування інклюзивного навчання: виділення додаткових коштів на адаптацію навчального середовища, забезпечення необхідного обладнання та залучення фахівців.
• Розвиток інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ): надання консультацій, діагностики та методичної підтримки школам, батькам і педагогам.
• Підвищення кваліфікації педагогів: організація навчання та тренінгів для педагогів з метою вдосконалення їхньої компетентності в роботі з дітьми з ООП.